Сходи до Раю, Людмила Мисько

Назва “Сходи до Раю” говорить сама за себе і скульптурний об’єкт невипадково розташований навпроти місця дислокації 72 бригади. Це абстрактна композиція, але можна побачити сходи, що ведуть у небеса, і завдяки використаному матеріалу (полірована нержавіюча сталь), зливаються з оточуючим середовищем, ніби проникають у небо.

Ідея скульптури відсилає глядача до подій сучасної історії. Коли в’їжджаєш у Білу Церкву з боку Києва з біл-борду тебе зустрічають молоді благородні обличчя українських воїнів, які загинули за Україну у війні, що все ще продовжується на сході країни. Сьогодні ми не знаємо - скільки ще українців забере ця клята війна, скільки ще душ відправляться символічними сходами до Раю. Скульптура присвячена нашим відважним захисникам України. Завдяки їхній мужності, Україна (в умовах війни) розвивається економічно і культурно, а учасники цього Міжнародного симпозіуму мали можливість зібратись і попрацювати разом над створенням сучасного мистецького образу м. Біла Церква.

Звісно, крім основного, скульптура має безліч інших змістів і сенсів. Кожен може віднайти і додати свій. Вона продовжує серію робіт, в основі яких авторка використовує лише одну просту геометричну форму – в даному випадку квадрат. Вся конструкція зроблена з кубиків. У цій роботі порожнеча має таку ж вагу, як і матеріал металу. Структура створює подвійну скручену спіраль, яку можна співвіднести з колом і інтерпретувати, як спосіб розгортання життєвої сили, спіраль є символом життя. Подібно до кола, спіраль пов'язана із зображенням нескінченності і втілює ідею розвитку, безперервності та космічних ритмів. Отже інший сенс цієї скульптури, в тому, що жертовність українських воїнів не даремна, вона забезпечує розвиток України, як незалежної держави.